Більше пісень від W/N
Опис
Композитор, автор текстів, вокал, асоційований виконавець, організатор звукозапису, продюсер: W/N
Композитор Автор слів: Ле Нгуєн Хоанг Вуонг
Текст і переклад
Оригінал
Có cơn mưa nào đôi mình đi qua
Anh đến bên em ngày đôi mình chia xa
Mùa lá rơi bên hồ, nỗi cô đơn lớn lên
Mùa thu ấy em không còn bên cạnh anh nữa
Anh vẫn đứng nơi đây chờ em cùng cơn mưa
Chúng ta sau này chẳng có chúng ta bây giờ
Một người âm thầm đứng dưới mưa nhìn em
Một người giữa thành phố vẫn cứ chờ em
Vì sao?
Cứ nơi đó mà ánh dương giờ nơi đâu?
Giờ này chỉ nỗi nhớ cứ mãi nhiều thêm
Giờ này chỉ mình ta với những tháng năm dài
Có khi em chẳng còn yêu anh
Nhưng trái tim ta từng chung lối đi
Anh đi một vòng thị trấn trên con đường cũ ta đi
Vòng bánh xe cứ thế cứ chạy, hai tuyến đường ngược chiều ta nghĩ
Chắc em cũng quên tên đường này rồi, nhánh hoa sữa nhẹ bay đi khắp lối
Em cũng giống như anh của ngày trước, hai con đường về nhà kia sập tối
Anh còn nhớ hồi đó ta đi học, lúc tan trường thì em ở sau xe
Lúc em buồn thì anh hay trêu chọc, bảo em cười, kể chuyện cho nhau nghe
Rồi vào quán, mua món mà em thích, em mỉm cười làm anh cũng vui lây
Nhưng hồi đó thì vẫn là hồi đó, anh cảm ơn em đã để lại chuỗi ngày yêu
Một người âm thầm đứng dưới mưa nhìn em
Một người giữa thành phố vẫn cứ chờ em
Vì sao?
Cứ nơi đó mà, ánh dương giờ nơi đâu?
Giờ này chỉ nỗi nhớ cứ mãi nhiều thêm
Giờ này chỉ mình ta với những tháng năm dài
Có khi em chẳng còn yêu anh
Nhưng trái tim ta từng chung lối đi
Có cơn mưa nào đôi mình đi qua
Anh viết cho em bài ca mùa yêu xa
Mùa lá rơi bên hồ, nỗi cô đơn lớn lên
Mùa thu ấy anh không còn bên cạnh em nữa
Em vẫn đứng nơi đây chờ anh cùng cơn mưa
Chúng ta sau này chẳng có chúng ta bây giờ
Переклад українською
Чи буде дощ, який ми переживемо?
Ти прийшов до мене в той день, коли ми розлучилися
Коли листя опадає біля озера, самотність зростає
Тієї осені мене вже не було поруч
Я все ще стою тут і чекаю тебе під дощем
Пізніші ми не маємо теперішнього нас
Людина мовчки стояла під дощем і дивилася на мене
Мене ще чекає людина посеред міста
чому
Де зараз сонечко?
Зараз ностальгія тільки зростає
Тепер тільки я і ці довгі роки
Іноді я тебе більше не люблю
Але наші серця колись йшли одним шляхом
Я об’їхав місто старою дорогою, якою ми їхали
Колесо просто продовжує рухатися, я думаю, що дві дороги йдуть у протилежних напрямках
Напевно забула назву цієї вулиці, гілки молочного квіту легенько облітали всю дорогу
Я такий же, як ти днями, інші дві дороги додому темні
Я досі пам’ятаю, коли ми йшли до школи, коли школа закінчилася, ти сидів у задній сидінні машини
Коли мені сумно, ти часто дражниш мене, кажеш сміятися і розповідаєш один одному історії
Потім зайдіть в магазин, купіть їжу, яка вам подобається, і ви посміхаєтеся, радуючи мене
Але тоді все ще було тоді, я дякую тобі за те, що залишив позаду дні кохання
Людина мовчки стояла під дощем і дивилася на мене
Мене ще чекає людина посеред міста
чому
Просто там, де зараз сонечко?
Зараз ностальгія тільки зростає
Тепер тільки я і ці довгі роки
Іноді я тебе більше не люблю
Але наші серця колись йшли одним шляхом
Чи буде дощ, який ми переживемо?
Я написав тобі пісню про пору кохання на відстані
Коли листя опадає біля озера, самотність зростає
Тієї осені тебе вже не було поруч
Я все ще стою тут і чекаю тебе під дощем
Пізніші ми не маємо теперішнього нас