Більше пісень від LEE MU JIN
Опис
Автор пісні: Лі Муджін
Композитор: Фактист
Композитор: Jossh
Композитор: В.Дармоді
Композитор: Лі Муджін
Аранжування: Фактист
Аранжувальник: Jossh
Текст і переклад
Оригінал
우린 멋진 나이야.
좀 어리긴 하지만 하고픈 일이, 나가고픈 길, 해야 할 일들까지 많으니까.
우린 확신 속에 숨은 불확실함, 우리란 꽃말을 지닌 라일락.
영원할 것만 같은 이 시간이 다 던질게, 이 청춘의 끝까지 날.
깊이 잠겼어도 떠오른 때, 쓰러졌어도 벅차오른 때, 많은 어제를 지나왔으니.
점이 되어버린 추별선에 무모했던 날의 날 때리러 언젠간 돌아갈 거라 믿어.
푸르른 공기가 나를 사무친다.
가득 하늘을 나를 수 있을 듯한 밤이다.
잔요정이 헤엄쳐 오는 곳이 어딘지 몰라. 안 가는 건 아니야.
따가운 온기가 날 푸른을 향하는 비행이 막 버려지게도 하겠지만 한 번뿐인 이 모함을 겁내진 않아.
오늘보다 아름다운 날은 없으니 어서 날아오르자!
우린 멋진 나이지만 아직 어린 아이라 빠르게 밀려오는 여정이 두렵게만 느껴질 때가 있다.
오늘은 지나쳐가는 유람일까, 혹은 기나긴 꿈 이야기인가?
답을 찾는 건 어렵기만 하지만 따라야지, 그게 청춘이라니까.
누군 위에, 누군 저기 아래, 또 누군 다른 길로 떠났네.
점점 혼자인 게 외롭긴 해도 멈추지만 않으면 도착해.
극과 시작의 과정 사이엔 아이, 쉼표를 끝내 징길까에 따.
푸르른 공기가 나를 사무친다.
가득 하늘을 나를 수 있을 듯한 밤이다.
잔요정이 헤엄쳐 오는 곳이 어딘지 몰라. 안 가는 건 아니야.
언젠가 마지막 안녕이란 인사 뒤에 나올음마.
시간은 흘러가 이건 명장면이 될 거야.
조금은 씁쓸하겠지만 따거, 야!
지나면 아련한 맘아, 그래서 찬란한 우리가 기다릴 미래도 우리 기다릴까?
분명한 건 지금보다 환하게 빛날 거야. 아직 검하길 뿐이야.
푸르른 공기가 날 사무쳐 안아 하늘을 나를 수 있을 듯한 밤이다.
잔요정이 헤엄쳐 오는 곳으로 가자.
이때까지 가장 높은 곳을 향해서 뛰어오르자.
Переклад українською
Ми чудового віку.
Хоча я трохи молодий, є багато речей, які я хочу зробити, шляхів, якими я хочу піти, і речей, які мені потрібно зробити.
Ми — невизначеність, прихована в певності, бузок, мова квітів якої — це ми.
Я відкину цей час, який, здається, триватиме вічно, до кінця цієї молодості.
Я пройшов через багато вчорашніх днів, часів, коли я був глибоко занурений, але все-таки виринув, і навіть коли я впав, я був приголомшений.
Я вірю, що одного разу я повернуся, щоб вдарити безрозсудного себе по тому, що стало крапкою.
Синє повітря торкається мене.
Це ніч, коли ти відчуваєш, що можеш літати по небу.
Я не знаю, де пливе фея. Справа не в тому, що я не піду.
Пекуче тепло може змусити мене покинути свій політ до блакиті, але я не боюся цього одноразового носія.
Немає дня прекраснішого, ніж сьогодні, тож давайте парити!
Ми в чудовому віці, але ми все ще діти, тому бувають моменти, коли ми відчуваємо страх перед стрімкою подорожжю.
Сьогоднішня екскурсія чи історія давньої мрії?
Важко знайти відповідь, але за нею треба йти, бо це молодість.
Хтось пішов вище, хтось спустився туди, а хтось пішов іншим шляхом.
Бути самотнім може бути самотнім, але якщо ти не зупинишся, ти досягнеш результату.
Між п’єсою і процесом початку стоїть дитина, чи буде вона закінчуватися комою.
Синє повітря торкається мене.
Це ніч, коли ти відчуваєш, що можеш літати по небу.
Я не знаю, де пливе фея. Справа не в тому, що я не піду.
Колись я вийду після останнього прощання.
Час летить, і ця сцена стане відомою.
Це може бути трохи гірко, але привіт!
Ой знесилений, невже й ми дочекаємося світлого майбутнього, якого чекаємо?
Безсумнівно, що він світитиме яскравіше, ніж зараз. Це все ще лише меч.
Це ніч, коли блакитне повітря обіймає мене і змушує мене відчувати, що я можу літати в небі.
Ходімо туди, де плаває фея.
Давайте стрибнемо до найвищого місця.