Опис
Автор текстів, композитор, асоційований виконавець, аранжувальник, продюсер: Фонг Макс
Текст і переклад
Оригінал
Như cỏ dại bên hoa, bên cạnh nắng kiêu sa.
Thế một ngày trôi qua, tôi thấy em thật buồn.
Nhìn em cố vươn mình, vượt lên giữa cho tàn đắng cay.
Cần một tia nắng, chiếu xuyên mây đen để lấy hy vọng.
Khuế mi lưng trông, có cây vẫn nhìn hoa không?
Đừng chờ mong nữa, chẳng có ai thương em từ trái tim này.
Sắc hương phai tàn, tuổi xuân đem gửi theo mây.
Từng cánh hoa rơi xót tàn, theo bóng nàng.
Con tim hiếu khô như đang dần tan, vô vọng.
Lối góc phòng đơn côi có anh còn nhớ em? Nhìn ánh trăng soi cuối đường, khắp phố phường.
Đôi chân tôi đâu có thể tìm em, nó lười.
Anh nắm chặt đôi tay sẽ không buông xuôi. . .
Chôn sâu tâm tư bao nhiêu lâu mình anh biết.
Yêu đơn phương em bao nhiêu lâu mình anh biết. Cơn mưa đi qua trong đêm thâu còn anh nhớ.
Sắc đen bao vây anh mang trong lòng mộng mơ. Đợi chờ một người để rồi cứ mãi ngẩn ngơ.
Từng ngày từng giờ ngủ rơi thét bút viết thơ.
Cần một tia nắng, chiếu xuyên mây đen để lấy hy vọng.
Khuế mi lưng trông, có cây vẫn nhìn hoa không?
Đừng chờ mong nữa, chẳng có ai thương em từ trái tim này.
Sắc hương phai tàn, tuổi xuân đem gửi theo mây.
Từng cánh hoa rơi xót tàn, theo bóng nàng.
Con tim hiếu khô như đang dần tan, vô vọng.
Lối góc phòng đơn côi có anh còn nhớ em?
Nhìn ánh trăng soi cuối đường, khắp phố phường.
Đôi chân tôi đâu có thể tìm em, nó lười.
Anh nắm chặt đôi tay sẽ không buông xuôi. . .
Переклад українською
Як бур'ян біля квітів, поруч із прекрасним сонечком.
Так минув один день, я побачив її дуже сумною.
Дивлячись, як ти намагаєшся витягнутися, подолати гіркоту.
Щоб отримати надію, потрібен сонячний промінь, який пробивається крізь темні хмари.
Чи є дерева, які ще дивляться на квіти?
Не чекай більше, від цього серця тебе ніхто не любить.
Аромат згасає, молодість з хмарами відходить.
Кожна пелюстка квітки падала слідом за її тінню.
Спустошене і жадібне серце ніби поступово тане, безнадійне.
У самотньому кутку кімнати ти все ще сумуєш за мною? Подивіться на місячне світло, яке сяє в кінці дороги, на всіх вулицях.
Мої ноги не знаходять тебе, вони ліниві.
Він міцно тримав його за руки і не відпускав. . .
Я тільки знаю, як довго я буду ховати свої думки.
Я тільки знаю, як довго я кохав тебе без відповіді. Дощ йшов усю ніч, поки він ще пам’ятав.
Чорнота його оточує, несе в серці мрії. Чекати когось, а потім залишатися в розгубленості.
Кожен день, кожну годину свого сну я засинав, пишучи вірші.
Щоб отримати надію, потрібен сонячний промінь, який пробивається крізь темні хмари.
Чи є дерева, які ще дивляться на квіти?
Не чекай більше, від цього серця тебе ніхто не любить.
Аромат згасає, молодість з хмарами відходить.
Кожна пелюстка квітки падала слідом за її тінню.
Спустошене і жадібне серце ніби поступово тане, безнадійне.
У самотньому кутку кімнати ти все ще сумуєш за мною?
Подивіться на місячне світло, яке сяє в кінці дороги, на всіх вулицях.
Мої ноги не знаходять тебе, вони ліниві.
Він міцно тримав його за руки і не відпускав. . .