Беньки-Бубеньки

Оригінал

. . .

Йшла пані через двір, та й що бадить?

О, як та шова шовиця, моя доля жоріться!

Як до права мале є, його доля голяє.

Як доправа дзвонитя, його доля дзвониться, його доля дзвониться.

Ой, бубоньки, бубоньки, а в тих бубоньках піняжі, піняжі.

Бубоньки, бубоньки, бубоньки, бубоньки.

Підемо з ним ми до miasta, підемо з ними до міста, до міста.

Підемо з ним ми до miasta, ой, підемо з ними до міста!

Зеленая моя діброва, нащо мені чорні брови? Нащо мені карі очі?

З батонківного не хочуть, не хочуть.

Зелена я моя діброва, нащо мені чорні брови? Нащо мені карії очи?

З батонківнего не хочуть, не хочуть! Зеленая моя, зелена моя, зеле-зелена моя. . .

Зеленая моя діброва, на що мені чорні брови?

Нащо мені карії очи?

З батонківnego не хочуть, не хочуть.

Зеленая моя діброва, нащо мені чорні брови?

Нащо мені карії очи? З батонків него не хочуть, не хочуть!