Ластівка

Оригінал

Ластівко моя!

Мене тримали, мене дістали, мене ростили, навіть любили.

Усе давали, що вимагала, та усе чомусь було мало.

Думала, скоро будуть питати, дозволять вгори, де моя хата.

Невдовзі стало по лістю ясно - усе вирішую не я, їхня ласка.

Ластівко моя, не питатиму, що хоче твоя душа.

Забажатиму, будеш ти одна і робитимеш, що скажу тобі я.

А, а, а, а! Куди захочеш, піду з тобою.

Найголовніше для мене воля.

Я хочу завжди бути собою і вирішати, що видасть доля.

Життя коротке чи безкінечне?

І дурить тіло чи моя душенька?

Момент єдиний чи, може, сотні, що проживає вічно, а що горить дотла?

Ластівко моя, не питатиму, що хоче твоя душа.

Забажатиму, будеш ти одна і робитимеш, що скажу тобі я. А, а, а!

Ластівко моя, не питатиму, що хоче твоя душа.

Забажатиму, будеш ти одна і робитимеш, що скажу тобі я.

А, а, а, а!

Ластівко моя, не питатиму, що хоче твоя душа.

Забажатиму, будеш ти одна і робитимеш, що скажу тобі я. А, а, а.

Ластівко моя, забажатиму, будеш ти одна і робитимеш, що скажу тобі я.

А, а, а, а!