Опис
Спочатку все повільно. Ніби просто йдеш по берегу. Пісок під ногами, вітер. Нічого не віщує - і раптом: гравій, в'язкість, голос, який не кричить, а ніби всередині говорить. І не відпускає. У цьому треку немає звичних куплетів про «все буде добре». Тут - коли хочеться вирватися, але нічим дихати. Коли свобода - це не «вийти в поле», а просто не застрягати в собі. Коли кожне «поріж», «вирви», «нехай кровоточить» звучить лякаюче... але звільняюче. Як розрив з чимось гнилим, що давно прикидалося частиною тіла. Важко. Темно. Але, можливо, чесно.
Текст і переклад
Текст цієї пісні ще не додано.