Більше пісень від Mikhail Shufutinsky
Опис
Дата виходу: 1994-02-13
Текст і переклад
Оригінал
Кричал мне Лёха: "Шухер! Уходи дворами.
Нас все покинули, нас кто-то расколол, и наша хата вся полным-полна ментами, и их начальничек кропает протокол".
А я бежал, от ужаса немея, и слышал топот легашей я за спиной.
Но тут открылась чья-то дверь, и в белом фея махнула ласково мне нежною рукой.
Ах, Даша, Даша, зачем улыбка ваша смешала мысли в бесшабашной голове?
Но улыбнитесь снова, скажите только слово, и я достану вам луну, а может, две.
Ах, Даша, Даша, скажите лишь: "Я ваша", и я заброшу Смит-Вессон на антресоль.
И пить я буду в меру и с вами на премьеру надену фрак, в каком плясал я карамболь.
И я был спасен, я пил коньяк и был в тепле я, и сводил глаза я с той, что для меня вмиг стала ласковей, нежнее и нужнее, чем те мадамы, с кем ночами шарил я.
Ведь как порою получается, ей-богу, я шел на дело, а попал вот в этот рай, где золотые кудри прямо у порога.
Сейчас ноябрь, а во мне бушует май.
Ах, Даша, Даша, зачем улыбка ваша смешала мысли в бесшабашной голове?
Но улыбнитесь снова, скажите только слово, и я достану вам луну, -а может, две. -Ах, Даша, Даша, скажите лишь: "Я ваша"!
И я заброшу Смит-Вессон на антресоль, и пить я буду в меру, и с вами на премьеру надену фрак, в каком плясал я карамболь.
Какими сладкими казались те минуты!
Я свой коньяк давно допил, глядя на вас.
Пустой бокал держал в руке я почему-то, совсем запутавшись в сиянии ваших глаз.
Удача прет, как иногда в колоде карта, хоть не терплю я, ну ни грамма мусоров, но я обязан им тем, что под вечер как-то я встретил фею, мне сошедшую из снов.
Ах, Даша, Даша, зачем улыбка ваша смешала мысли в бесшабашной голове?
Но улыбнитесь снова, скажите только слово, и я -достану вам луну, а может, две.
-Ах, Даша, Даша, -скажите лишь: "Я ваша"!
-И я заброшу Смит-Вессон на антресоль, и пить я буду в меру, и с вами на премьеру надену фрак, в каком плясал я карамболь.
Переклад українською
Кричав мені Леха: "Шухер! Іди дворами.
Нас усі покинули, нас хтось розколов, і наша хата вся повна-повна ментами, і їх начальниць кропить протокол".
А я біг, від жаху німіючи, і чув тупіт леганів я за спиною.
Але тут відчинилися чиїсь двері, і в білому фея ласкаво махнула мені ніжною рукою.
Ах, Даша, Даша, навіщо ваша посмішка змішала думки в безшабашній голові?
Але знову посміхніться, скажіть тільки слово, і я дістану вам місяць, а може, дві.
Ах, Даша, Даша, скажіть лише: "Я ваша", і я закину Сміт-Вессон на антресоль.
І пити я буду в міру і з вами на прем'єру одягну фрак, в якому танцював карамболь.
І я був врятований, я пив коньяк і був у теплі я, і зводив очі я з тієї, що для мене вмить стала ласкавішою, ніжнішою і потрібнішою, ніж ті мадами, з ким ночами нишпорив я.
Бо як виходить, їй-богу, я йшов на діло, а потрапив ось у цей рай, де золоті кучері прямо біля порога.
Зараз листопад, а в мені вирує травень.
Ах, Даша, Даша, навіщо ваша посмішка змішала думки в безшабашній голові?
Але посміхніться знову, скажіть тільки слово, і я дістану вам місяць, а може, дві. -Ах, Даша, Даша, скажіть лише: "Я ваша"!
І я закину Сміт-Вессон на антресоль, і питиму я в міру, і з вами на прем'єру одягну фрак, в якому танцював карамболь.
Якими солодкими здавались ті хвилини!
Я свій коньяк давно допив, дивлячись на вас.
Порожній келих тримав у руці я чомусь, зовсім заплутавшись у сяйві ваших очей.
Удача пре, як іноді в колоді карта, хоч не терплю я, ну ні грама сміття, але я зобов'язаний їм тим, що надвечір якось я зустрів фею, що мені зійшла зі снів.
Ах, Даша, Даша, навіщо ваша посмішка змішала думки в безшабашній голові?
Але посміхніться знову, скажіть тільки слово, і я дістану вам місяць, а може, дві.
-Ах, Даша, Даша, -скажіть лише: "Я ваша"!
-І я закину Сміт-Вессон на антресоль, і пити я буду в міру, і з вами на прем'єру одягну фрак, в якому танцював карамболь.