Граніт

Моя труна оббита скромно, пости у світлу пам'ять виставляють з Дюссельдорфа.

Костюми в мультіку відають торфом. Хором хоронили всім дискордом.

Чорний ворон віддирає плоть, медевак збирає до мішка одинокий орган.

Стопа торчить красиво у болоті, там навіть тіні поглинає промка. Небрита морда тепер груда із попелу.

Посадіть руту на юність закопану. Прощатися приходьте під Галицьку оперу.

Молітесь, як воліли, чи то Бозя, чи Перун. Між дед інсайдів я найкраще граю в ящик.

Один із крайніх обернеться останнім.

Якщо ж мене здолають ящури, вмикай це промо поховання. Земля приймає мене мирно.

Я народився там, отже повертаюся до вирви. Граніт упаде під своєю силою, хреста похилить, як зійдуть озими.

Земля приймає мене мирно. Я народився там, отже повертаюся до вирви.

Граніт упаде під своєю силою, хреста похилить, як зійдуть озими.

Я загинував, але там, де не мав би. У прямому етері, який дивляться мавпи. Гонорар за моє тіло відправлений в

Адлер. Встати би і відфліпати, та, на жаль, це не батли.

Вставай і нини, тобі ж носі платять. Разом з тілом ця війна добре до Закарпаття.

Де різні хрести на храмах, поїбать так, бо всі однакові в місцях, де лежать мої браття.

Не склалось, друже, я в розібраному стані і виглядаю не дуже з цими синіми вустами.

Як герой вистави відіграю свою смерть по повній. Рум'янець на щоці замінили сліди від крові.

Дядя бурят весь у болоті, в полі брудний.

Погляне на моє тіло й заодно в своє майбутнє. Тарас, ми досі боремось, перевернись.

Я разом з тобою на це дивитимусь згори вниз, де мої рештки довезуть додому через трохи.

Над тілом ридатимуть ті, кому насправді похуй, бо кажуть, уся любов живе три роки, а мене, на жаль, удома не було занадто довго. Земля приймає мене мирно.

Я народився там, отже повертаюся до вирви.

Граніт упаде під своєю силою, хреста похилить, як зійдуть озими. Земля приймає мене мирно.

Я народився там, отже повертаюся до вирви.

Граніт упаде під своєю силою, хреста похилить, як зійдуть озими.