Текст і переклад
Оригінал
Мій кораблик після бою має совість з пробоїм.
Чи колись він їх запоїть на течії?
Душу не лікуй шумою, час лише місти болю.
Поступово заспокоїть очі твої.
І кольори повільно повертаю в акварель, обережно знов приєдную до тіла душу.
Між у тілом маю знову бачу паралель. Сподівання будували, все мляко порушив.
Обіцяв не втрачу голову та правду ховаю. Хочу визнати собі її не дуже просто.
Я дозволив своє серце з'їсти, наче ролик. Видно зброю та моли в прострілі.
Мій кораблик після бою має совість з пробоїм.
Чи колись він їх запоїть на течії?
Душу не лікуй шумою, час лише місти болю.
Поступово заспокоїть очі твої.
Мені усе ще не відомо, чи сонце сховано за хромом, чи я побачу його ще.
Коли втрачаєш щось вагоме, то кожен день це нові спроби забути все, що так пече. Я себе перебудував, перебудував.
Для цього загубив усе, що собі мав. Мені казали: "Не тримайся", та я тримав.
Чи було варто це часу, і що у себе вкрав? Я себе перебудував, перебудував.
Для цього загубив усе, що собі мав. Мені казали: "Не тримайся", та я тримав.
Мені казали: "Не тримайся", та я тримав.
Мій кораблик після бою має совість з пробоїм.
Чи колись він їх запоїть на течії?
Душу не лікуй шумою, час лише місти болю.
Поступово заспокоїть очі твої.
Мій кораблик після бою має совість з пробоїм.
Чи колись він їх запоїть на течії?
Душу не лікуй шумою, час лише місти болю.
Поступово заспокоїть очі твої.