Більше пісень від Криминальный бит
Опис
Випущено: 2025-08-22
Текст і переклад
Оригінал
Слева наблюдаю на типа он пишет ручкою
О том что грустно ему красные, синие мучают
Я говорил с ним долго за житуху, взгляды правильные
На поводу у государства - это не правильно
Он обвинил меня что я с чужой планеты
Дурка не гетто тут, залетают не попутным ветром
Витя, ты же кент мой сколько тем наворотили
Бабок мы подняли, да не залатаешь башню ими
Твои нормально, я сказал что ты теперь в Египте
Там по работе вахта, хуй его наплел, простите
Я подкинул денег брату твоему и маме
Но ты же знаешь он же кровь твоя ходит по краю
А помнишь как ты обезьяну рассмешил до смерти
Тогда я понял, что ты редкий тип, делился прозами
Чую на сердце тяжело, да и ты понимаешь
Фляга свистанула, Витя стал Павлом без палева
Я поливаю твой газон, когда же ты вернешься?
Но жизнь расставила как есть и пара вопросов
Зачем мы все здесь собрались и почему осенью
Ты мне настойчиво звонишь, кричишь лети на родину
Бля, Витек, и как тебе помочь, тупо не знаю
Я и сам уже с ума схожу, вся жизнь на палеве
Чисто там где поле выжженное вера в лучшее
Разберусь и с этим суета ебучая
На пятом этаже часто собирались люди
Развилка судеб, на разливе не меняют руку
Разговоры за простое, только с видом умным
Витя любил деньги, но не очень любил думать
На пятом этаже часто слышал ссоры, ругань
Погромче телик пока дверь ломают, крутят руки
Помню маме задавал вопрос зачем так грубо?
Наверное грустно лежать бессчувственным трупом
Лето плавно превратилось в холодную осень
За хранение - пять, за распространение - восемь
Слышал я вопросы в духе когда же всё бросим?
В ответ только: если ехать то уже не в гости
Витя вышел когда мне уже было под двадцать
На пятом снова свет горел, за старое взялся
Витек не сдался, отдых получился долгим
Видел бы его отец, он бы не одобрил
Дети Вити подросли, уже живут на съёмном
Переехали в столицу где-то в новостройках
Грустно когда батя долго не бывает дома
И жизнь не сладкая как донат, карма догонит
Вообщем Витя это понял стоя на балконе
Сердце билось быстро, в глазах печаль от боли
На пятом этаже часто собирались люди
Развилка судеб на разливе не меняют руку
Переклад українською
Зліва спостерігаю за типом він пише ручкою
Про те, що сумно йому червоні, сині мучать
Я говорив з ним довго за житуху, погляди правильні
Щодо держави - це не правильно
Він звинуватив мене, що я з чужої планети
Дурня не гетто тут, залітають не попутним вітром
Вітю, ти ж кент мій скільки тим навернули
Бабок ми підняли, та не залатаєш вежу ними
Твої нормально, я сказав що ти тепер у Єгипті
Там по роботі вахта, хуй його наплів, вибачте
Я підкинув грошей братові твоєму та мамі
Але ж ти знаєш він кров твоя ходить по краю
А пам'ятаєш, як ти мавпу розсмішив до смерті
Тоді я зрозумів, що ти рідкісний тип, ділився прозами
Чую на серці важко, та й ти розумієш
Фляга свиснула, Вітя став Павлом без палева
Я поливаю твій газон, коли ти повернешся?
Але життя розставило як і пара питань
Навіщо ми всі тут зібралися і чому восени
Ти мені наполегливо дзвониш, кричиш лети на батьківщину
Бля, Вітеку, і як тобі допомогти, тупо не знаю
Я і сам уже з глузду з'їжджаю, все життя на палеві
Чисто там де поле випалене віра у краще
Розберуся і з цим метушня ебуча
На п'ятому поверсі часто збиралися люди
Розвилка доль, на розливі не змінюють руку
Розмови за просте, тільки з виглядом розумним
Вітя любив гроші, але не дуже любив думати
На п'ятому поверсі часто чув сварки, лайку
Голосніше тілик поки двері ламають, крутять руки
Пам'ятаю мамі запитував навіщо так грубо?
Напевно, сумно лежати невдоволеним трупом
Літо плавно перетворилося на холодну осінь
За зберігання – п'ять, за поширення – вісім
Чув я питання в дусі, коли ж все кинемо?
У відповідь тільки: якщо їхати, то вже не в гості
Витя вийшов коли мені вже було під двадцять
На п'ятому знову світло горіло, за старе взялося
Вітек не здався, відпочинок вийшов довгим
Бачив би його батько, він би не схвалив
Діти Віті підросли, вже живуть на знімному
Переїхали до столиці десь у новобудовах
Сумно коли батя довго не буває вдома
І життя не солодке як донат, карма наздожене
Взагалі Вітя це зрозумів стоячи на балконі
Серце билося швидко, в очах смуток від болю
На п'ятому поверсі часто збиралися люди
Розвилка доль на розливі не змінюють руку