Опис
Інше, невідомо: Мирослав Яновський
Інший, невідомий, композитор Автор тексту: Стівен Шварц
Інший, невідомий, композитор Автор тексту: Алан Менкен
Невідомо, інше: Антоній Маріанович
Текст і переклад
Оригінал
Ty masz mnie za głupią dzikuskę
Lecz choć cały świat zwiedziłeś
Zjeździłeś wzdłuż i wszerz
I mądry jesteś tak
Że aż słów podziwu brak
Dlaczego powiedz mi tak mało wiesz?
Mało wiesz
Na lądzie, gdy rozglądasz się lądując
Chcesz wszystko mieć na własność, nawet głaz
A ja wiem, że ten głaz ma także duszę
Imię ma i zaklęty w sobie czas
Ty myślisz, że są ludźmi tylko ludzie
Których ludźmi nazywać chce twój świat
Lecz jeśli pójdziesz tropem moich braci
Dowiesz się największych prawd, najświętszych prawd
Czy wiesz czemu wilk tak wyje w księżycową noc?
I czemu ryś tak zęby szczerzy rad?
Czy powtórzysz tę melodię, co z gór płyną?
Barwy, które kolorowy niesie wiatr
Barwy, które kolorowy niesie wiatr
Pobiegnij za mną leśnych duktów szlakiem
Spróbujmy jagód w pełne słońca dni
Zanurzmy się w tych skarbach niezmierzonych
I choć raz o ich cenach nie mów mi
Ulewa jest mą siostrą, strumień bratem
A każde z żywych stworzeń to mój druh
Jesteśmy połączonym z sobą światem
A natura ten krąg życia wprawia w ruch
Do chmur każde drzewo się pnie
Skąd to wiedzieć masz skoro ścinasz je?
To nie tobie ptak się zwierza w księżycową noc
Lecz ludziom wszelkich ras i wszelkich wiar
Chłonącym tę melodię, co z gór płyną
Barwy, które kolorowy niesie wiatr
Możesz zdobyć świat
Lecz to będzie tylko świat
Tylko świat
Nie barwy, które niesie wiatr
Переклад українською
Ви думаєте, що я дурний дикун
Але хоч ти весь світ побував
Ви мандрували далеко й уздовж
А ти такий розумний
Немає слів захоплення
Навіщо казати мені, що ти так мало знаєш?
Ти багато чого не знаєш
На суші, коли ти озирнешся навколо, коли приземлишся
Ви хочете володіти всім, навіть каменем
І я знаю, що в цьому валуні теж є душа
У ньому зачароване ім’я та час
Ви думаєте, що тільки люди є людьми
Чиїх людей ваш світ хоче покликати?
Але якщо ви підете за прикладом моїх братів
Ти дізнаєшся найбільші істини, найсвятіші істини
Знаєте, чому вовк так виє місячної ночі?
А чому рись так радісно посміхається?
Повториш цю мелодію, що ллється з гір?
Барви, що носяться барвистим вітром
Кольори, що несе різнобарвний вітер
Йди за мною лісовою стежкою
Спробуємо ягоди в сонячні дні
Пориньмо в ці незмірні скарби
І хоча б раз не говоріть мені про їхні ціни
Злива – сестра, струмок – брат
І кожна жива істота – мій друг
Ми взаємопов’язаний світ
І природа запускає це коло життя
Кожне дерево лізе до хмар
Звідки ти це дізнаєшся, якщо їх зрізати?
Не тобі птах довіряється в місячну ніч
Але людям усіх рас і всіх віросповідань
Вбираючи мелодію, що лине з гір
Барви, що носяться барвистим вітром
Ви можете підкорити світ
Але це буде лише світ
Тільки світ
Не ті кольори, що вітер несе