СПАЛАХ

Я відкриваю факультет, розумію пора. Я набираю всередину світло, ще знає дира.

І набираю в себе диму, але вся тяга не та. І нічний вітер я здолу й прорізнає туман.

І я приймаюсь смерть, пробачаю всіх.

Я вивільняю дух і не соромлюсь говорить, що весь цей треп він лише стирає мир. З цього викупають і біжать за свої голови.

Бро, у тебе є спалах, момент, а тебе паяєш и подумаєш вікенд.

Та ну ти і кинь, я в ахуєть, я духовний зад низка для мене.

Я їду наверх, я не кидав хелп, бо мені так бревно. Навіть не писав текст, моє є реп. Мені похуй на все у даний момент.

Все, що роблю в житті, розважає себе. Це моя філософія, мотивація.

Даю дома концерт перед дзеркалом, трансформація. Мотивуючи ситуацію, еволюція вже стагнация.

Нащо саме ти виживатимеш свій сполох?

Чи засевреєш ти полум’ям, чи ти лиш дима запах? Нащо саме ти виживатимеш свій сполох?

Чи засеvreєш ти полум’ям, чи ти лиш дима запах?

Нащо саме ти виживатимеш свій сполох?

Чи засевреєш ти полум’ям, чи ти лиш дима запах？

Нащо саме ти виживатимеш свій сполох? Чи засевреєш ти полум’ям, чи ти лиш дима запах?

Нащо саме ти виживатимеш свій сполох?

Чи засевреєш ти полум’ям, чи ти лиш дима запах? Нащо саме ти виживатимеш свій сполох?

Чи засевреєш ти полум’ям, чи ти лиш дима запах?

Нащо саме ти виживатимеш свій сполох?

Чи засевреєш ти полум’ям, чи ти лиш. . .