Біль заховав

Знай, я біль заховав, але ти переросла мою слабкість до омани.

Не забуду ті кадри, ті старі касети з веранди.

Можливо, це були знаки, бо забути не можна ніякі. Були такі божевілля.

Я вже не той, і ти вже інша. Я на відстані нині, не нагадуй про себе, нема причини.

Очі твої наче біля мене, я з гітарою, а ти під пледом, десь у лісі тихим вечором.

Знай, я біль заховав, але ти переросла мою слабкість до омани, бо вона ще жива.

Знай, тобі все віддав, але ти розпочала нову главу в своїх діях, тебе залишу в мріях.

Знай, я біль заховав, але ти переросла мою слабкість до омани, бо вона ще жива.

Знай, тобі все віддав, але ти розпочала нову главу в своїх діях, тебе залишу в мріях.

Я не вмію кричати. І з тим я не вмію мовчати.

Коли мій розум кидає у спогади теплі, які мене манять. І тебе на повторі я кричу в голові аж до болю.

І як посміхались, раділи у танці, я не забуду ніколи.

Очі твої наче біля мене, я з гітарою, а ти під пледом, десь у лісі тихим вечором з тобою сиджу.

Знай, я біль заховав, але ти переросла мою слабкість до омани, бо вона ще жива.

Знай, тобі все віддав, але ти розпочала нову главу в своїх діях, тебе залишу в мріях.

Знай, я біль заховав, але ти переросла мою слабкість до омани, бо вона ще жива.

Знай, тобі все віддав, але ти розпочала нову главу в своїх діях, тебе залишу в мріях.

Знай, я біль заховав, але ти переросла мою слабкість до омани.