Халепа!

Оригінал

Задекларую рупором, кручу шурупокрутом, верчу шуруповертом, у кожному генделеку.

На сходинках Карпенка або на парапетах завербовані студенти гортають мою газету.

Не лише одна сторінка, та у старих істерика, повідвисали щелепи, ми втрапили в халепу. Театральний бум, шака-лака-бум, шакали знайдуть тебе і загонять у тону.

Я швиденько наберу бум-бум по клавіатурі і чергового чупакабру до архіву заберу.

Капібарам не страшні крокодили, а пазурі та ікла це ознака вразливості.

Серед пустелі мертвих скель і каменю, на стелах і пам'ятниках сілися загарбники, та на обличчях патріїв з'являються лишайники.

Їм вистачить нахабства, аби жерти все без залишку.

Просідає оборона, зі сну щосучіться втома.

Старий самурай обладунок підіймає та з тягот вже дохлий валяється понад забором.

Заборонено розмови, тепер ми з тобою в змові.

Тепер модно бути роніном, оборонити баранину, на полі бою служити не господарю, а Богу і відтинати голови худобі, що приймає людську подобу.

Серед пустелі мертвих скель і каменю, на стелах і пам'ятниках сілися загарбники, та на обличчях патріїв з'являються лишайники.

Їм вистачить нахабства, аби жерти все без залишку.

Ці долі невдалі стають дедалі далі, а в новому матеріалі ідеально театральний світ.

Принципи прості, Господи, прости, на одну паскуду мільйон постів. Та таких, як ти, хоч греблю гати.

Тисячі чортів, такий я не один. У мене ворогів, ой Боже, борони, а от кентів, то шаром покати.

Дзвонять дзвінки, та ламаються замки. Пане Дзенкі, викладіть пісні.

Я забив, тобто я забув, тобто я згадав, чоловік слово дав і ще парочку додав.

Серед пустелі мертвих скель і каменю, на стелах і пам'ятниках сілися загарбники, та на обличчях патріїв з'являються лишайники. Їм вистачить нахабства, аби жерти все без залишку.