Опис
Мастеринг-інженер, продюсер, звукорежисер, композитор, автор текстів, звукорежисер: Андрес Торрес
Мастеринг-інженер, вокаліст, продюсер, звукорежисер, композитор, автор текстів, звукорежисер: Маурісіо Ренгіфо
Вокалісти: Калі та Ель Данді
Композитор, автор слів, вокаліст: Алехандро Ренгіфо
Студія: Орлиний будинок
Другий звукорежисер: Феліпе Контрерас
A&R: Дуарте Фігейра
Адміністратор: Родольфо Рамос
Текст і переклад
Оригінал
Mi primer recuerdo es del año 96, el uniforme un poco grande y el bus pasaba a las seis. Mamá, me voy.
Voy, voy, voy. Mami, me voy. Voy, voy, voy.
Del 98 tengo el álbum del mundial.
Del 2000, miedo de mis viejos que se iban a separar. Pero aquí estoy.
Voy, voy, voy.
Con años buenos y años malos que me hicieron lo que soy.
2010 por llorar escribí letras que hablaban de esperar.
Fila L, de gritar: nos sentaremos juntos frente al mar. Y empezó el coro.
Y el 2011 trajo un tesoro.
Fue un amor que yo no había sentido.
Mi último primer beso no olvido.
Más pasa el tiempo, más me enamoro.
Qué rápido se pasa la vida, porque ella y yo ya no estamos solos.
Y un nuevo primer beso yo vivo.
Y otra vez por primera vez me enamoro.
Ey, mirando atrás le doy gracias a la música por convertir mi única vida en una vida única. Gracias a Cali y a Bogotá, gracias a Jessi que fue el padre que ya no está.
Gracias a los corazones rotos que hicieron suyas las canciones, ya no son de nosotros.
Y a esos dos hermanos pequeños que se les cumplió el sueño que casi nunca se le cumple a otro.
Porque el estudio en el cuarto y el cuarto en la sala son cosas que la vida te regala.
Y me acuerdo de ese preciso momento, llegó un MP3 que nos dio alas y si pudiera devolver el tiempo nada quisiera cambiar.
Nos sentaremos juntos frente al mar.
Y empezó el coro.
Y el 2011 trajo un tesoro.
Fue un amor que yo no había sentido.
Mi último primer beso no olvido.
Más pasa el tiempo, más me enamoro.
Qué rápido se pasa la vida.
Hoy ella y yo ya no estamos solos.
Un nuevo primer beso yo vivo.
Hoy ella y yo ya no estamos solos.
Tres nuevos besos tengo conmigo.
Y otra vez por primera vez me enamoro.
Mirando atrás le doy gracias a la música por convertir mi única vida en una vida única.
Gracias a Cali y a Bogotá, gracias a Jessi que fue el padre que ya no está.
Gracias a los corazones rotos que hicieron suyas las canciones, ya no son de nosotros.
Y a esos dos hermanos pequeños que se les cumplió el sueño que casi nunca se le cumple a otro.
Переклад українською
Перший спогад з 96-го року, форма була велика, а автобус проїхав о шостій. Мамо, я йду.
Я йду, я йду, я йду. Мамо, я йду. Я йду, я йду, я йду.
З 1998 року в мене є альбом чемпіонату світу.
З 2000 року страх перед батьками, які збиралися розлучитися. Але я тут.
Я йду, я йду, я йду.
З хорошими і поганими роками, які зробили мене таким, який я є.
У 2010 році я написав тексти, які розповідали про очікування.
Ряд L, щоб кричати: ми будемо сидіти разом перед морем. І почався хор.
І 2011 рік приніс скарб.
Це була любов, якої я не відчував.
Я не забуду свій останній перший поцілунок.
Чим більше часу минає, тим більше я закохуюсь.
Як швидко минає життя, адже ми з нею вже не одні.
І новий перший поцілунок я живу.
І знову я вперше закохався.
Гей, озираючись назад, я дякую музиці за те, що вона перетворила моє єдине життя на унікальне. Завдяки Калі та Боготі, завдяки Джессі, батькові якого більше немає.
Завдяки розбитим серцям, які зробили пісні своїми, вони вже не наші.
І тим двом маленьким братам, у яких здійснилася мрія, яка майже ніколи не збувається іншим.
Тому що кабінет у спальні і спальня у вітальні – це те, що дарує тобі життя.
І я пам’ятаю той момент, коли з’явився MP3, який окрилив нас, і якби я міг повернути час назад, я б не хотів нічого міняти.
Ми будемо сидіти разом на березі моря.
І почався хор.
І 2011 рік приніс скарб.
Це була любов, якої я не відчував.
Я не забуду свій останній перший поцілунок.
Чим більше часу минає, тим більше я закохуюсь.
Як швидко минає життя.
Сьогодні ми з нею вже не самотні.
Новий перший поцілунок я живу.
Сьогодні ми з нею вже не самотні.
Три нові поцілунки маю з собою.
І знову я вперше закохався.
Озираючись назад, я дякую музиці за те, що вона перетворила моє єдине життя на унікальне.
Завдяки Калі та Боготі, завдяки Джессі, батькові якого більше немає.
Завдяки розбитим серцям, які зробили пісні своїми, вони вже не наші.
І тим двом маленьким братам, у яких здійснилася мрія, яка майже ніколи не збувається іншим.