Лая

Оригінал

Всередині все лає, кусає, звикає, зникає. Зариває біль цей, забуває.

Так буває, і дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає.

Всередині все лає, кусає, звикає, зникає. Зариває біль цей, забуває.

Так буває, і дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає. А є. . .

Дізнатися б мені, ну як ти там? Мабуть, не вирушить і біль від незагоєних ран.

Здається, що трикутник це черговий Нотердам.

Тобі ж завжди подобався Париж, мадам.

Для ностальгії в голові вже спеціальний кран, і крутиться наш серіал, та мало серій там. На жаль, мені тебе не вистачає. Я згадую Львів, і серце знову нариває.

Всередині все лає, кусає, звикає, зникає. Зариває біль цей, забуває.

Так буває, і дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає.

Всередині все лає, кусає, звикає, зникає. Зариває біль цей, забуває.

Так буває, і дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає. А є лиш біль, слова твої стрілами б'ють у ціль.

І фари, що хлюпили очі, були порочні, як та Гочі.

Я був в твоїм всі дні і ночі, але тепер назавсім інші заморочки.

Може, ти сама, а може, з іншим ти гуляєш вулицями, де щасливими були. На жаль, мені тебе не вистачає. Я згадую Львів, і серце знову. . .

Лає, кусає, звикає, зникає. Зариває біль цей, забуває.

Так буває, і дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає.

Всередині все лає, кусає, звикає, зникає. Зариває біль цей, забуває.

Так буває, і дні пусті моє серце крають.

Всередині все лає, кусає, звикає, зникає. Зариває біль цей, забуває.

Так буває, і дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає.

Всередині все лає, кусає, звикає, зникає. Зариває біль цей, забуває.

Так буває, і дні пусті моє серце крають, бо сенсу без тебе немає. А є.