Більше пісень від IVAN LIULENOV
Опис
Слова: ІВАН ЛЮЛЕНОВ.
Музика: ІВАН ЛЮЛЕНОВ, Антон Кукрі.
Музичний продюсер: Антон Кукрі.
Зведення та мастеринг:
Антон Кукрі, Сергій Браварнюк
Бас-гітара: Олександр Чунін
Режисер: Алабухін Дмитро
Другий директор: Вахула Галина
Продюсер: Критович Анна
Оператор-постановник: Холодов Володимир
Фокусник: Ольга Юлія
Механік: Вацик Геннадій
Майстер: Сдобніков Євген
Світлотехнік: Холтвяниця Ілля
Світлотехнік: Баєв Артем
Стиліст: Рум'янцева Альона
Художник-постановник: Фартушня Аліна
Асистент стиліста: Дмитренко Тетяна
Асистент режисера: Чумак Богдан
Бекстейдж-фотограф: Полозок Поліна
Відео За лаштунками: Кульпанова Ліза
Текст і переклад
Оригінал
Не можу дозволяти собі закохатись. Я не забув про нас і не забув, яка ти.
Не можу це зробити, хоч мене і просиш.
Зараз любиться в когось знову розкіш.
Інший дотик і не зміг собі дозволити, бо уві сні я бачив досі з тобою летим, і в теплих спогадах сльозами тонемо.
Я загадав те саме, але то не ми.
То вже не ми.
То не про нас.
Ми списалися знову в черговий раз, бо за вікнами клята тривога.
Мол, дізнатися, як ти, чи все гаразд.
Листування в коридорах.
І навиває страх вмерти так рано, так нікого і не покохавши.
Життя це не фортепіано.
Я вже давно не бачив білі клавіші. Не можу дозволяти собі закохатись.
Я не забув про нас і не забув, яка ти. Не можу це зробити, хоч мене і просиш.
Зараз любиться в когось знову розкіш.
Інший дотик і не зміг собі дозволити, бо уві сні я бачив досі з тобою летим, і в теплих спогадах сльозами тонемо.
Я загадав те саме, але то не ми.
То вже не ми.
То не про нас. Не можу дозволяти собі закохатись.
Я не забув про нас і не забув, яка ти. Не можу це зробити, хоч мене і просиш.
Зараз любиться в когось знову розкіш.
Десь на зупинці, на аварійці, набрав ендорфіну по вінця, відкинувшись сидіння до кінця, хапаючи кисень з напіввідкритих дверцят.
Я бачу ночі, що були нестримними, а рішення прийняті імпульсивними.
Повітрям дійсно, так, зносило нам ніг. Впали після, так, знесиленими.
Ооо, то вже не ми, знесиленими.
Єє, то не ми, то не ми, то не ми. Не можу дозволяти собі закохатись.
Я не забув про нас і не забув, яка ти. Не можу це зробити, хоч мене і просиш.
Зараз любиться в когось знову розкіш.
Інший дотик і не зміг собі дозволити, бо уві сні я бачив досі з тобою летим, і в теплих спогадах сльозами тонемо.
Я загадав те саме, але то не ми.
То вже не ми, знесиленими. Єє.
Не можу це зробити, хоч мене і просиш. Зараз любиться в когось знову розкіш.
Інший дотик і не зміг собі дозволити, бо уві сні я бачив досі з тобою летим, і в теплих спогадах сльозами тонемо.
Я загадав те саме, але то не ми.