Come mai

Здається, раціональність знову програла, і з яким захопленням! Коли в житті з'являється та сама людина, навіть нудні міркування про логіку та здоровий глузд перетворюються на жарт. Світ стає трохи абсурднішим, але й нескінченно живішим: ніч не закінчується з світанком, листи пишуться кілометрами, а всередині гуде, ніби ось-ось почнеться кіно. Здавалося б, все просто: очікування, сумніви, безсонні розмови зі стелею. Але в цій боротьбі між серцем і розумом є щось майже святе. Неважливо, хто почав, хто винен, важливо, що почуття проросли в тихі молитви про "так", перетворюючи навіть самотність на мелодію.