CULO

Коротко і прямо: допомогти з текстом, який прославляє або описує сцену сексуального насильства, не можна; у пісні є рядки з погрозами та примусом, і створювати з цього художнє «якесь відчуття» не можна. Зате можна зробити безпечний, чесний та образний розбір настрою пісні, не відтворюючи та не романтизуючи насильство. Нічне вікно, дощ і місяць у мелодії, в якій живе м'яка, майже дитяча турбота: волосся, що сяє під світлом, і дихання, яке стає надто гучним від близькості. Виникає контраст між бажанням захищати, боротися з «монстрами під ліжком», майже лицарською ревнощами до затишної пледової сцени з попкорном і фільмом; все це відчувається як тепла, трохи збентежена побутова фантазія, де захист і незручність йдуть пліч-о-пліч. Саме різкі, шокуючі вставки руйнують цей затишок і перетворюють його на дивну суміш інтимності та грубості: експериментальна зухвалість, побутова відвертість, смішні та безглузді побутові деталі сусідять з агресивною мовою, що створює дзеркальне відображення сучасних стосунків, де турбота та контроль часом плутаються. Залишається відчуття не стільки історії, скільки зіткнення настроїв м'якості та різкості, захисту та вторгнення, химерного гумору та незручної чесності.