Опис
Світ ніби тихо видихнув після довгої бурі. Усе, що гриміло й ламалося, залишилося десь за вікном – а всередині залишилася лише ніжність, трохи втомлена, але жива. У цій тиші кохання не потребує доказів: воно просто сидить поруч, дихає в такт, напам'ять знає запах ранкового світла та ритм спільного дихання. Кожне слово – як дотик, не заради пристрасті, а заради спокою. Любов, що пройшла крізь грози, вже не боїться ні вітру, ні часу. Вона прихована у звичному жесті – у тому, як хтось підсуває чашку ближче або поправляє ковдру. І в цьому — все тепло світу, просте і вічне, як дихання після молитви.
Текст і переклад
Оригінал
Badai tuan telah berlalu.
Salahkah ku menuntut mesra?
Tiap pagi menjelang, kau di sampingku.
Ku aman ada bersamamu.
Selamanya.
Sampai kita tua, sampai jadi debu.
Ku di liang yang satu.
Ku di sebelahmu.
Badai puan telah berlalu.
Salahkah ku menuntut mesra?
Tiap tautan menyerang, kau di sampingku.
Kau aman ada bersamaku.
Selamanya.
Sampai kita tua, sampai jadi debu.
Ku di liang yang satu.
Ku di sebelahmu.
Переклад українською
Гроза минула.
Чи я не правий, вимагаючи прихильності?
Кожен ранок приходить, ти поруч зі мною.
З тобою я в безпеці.
Назавжди.
Поки не постаріємо, поки порохом не станемо.
Я в одну яму.
Я поруч з тобою.
Твоя буря минула.
Чи я не правий, вимагаючи прихильності?
Кожного разу, коли посилання атакує, ти поруч зі мною.
Зі мною ти в безпеці.
Назавжди.
Поки не постаріємо, поки порохом не станемо.
Я в одну яму.
Я поруч з тобою.