Morning Glory

Сонце б'є прямо в очі, а розум ще в напівсні, ніби ніч була довшою, ніж хотілося б, і думки залишилися десь між подушкою та дзеркалом. Все навколо трохи ліниво тремтить від тепла, ніби світ сам тільки-но продер очі та потягнувся. Музика котиться вулицями, не поспішаючи, така, що хочеться просто крокувати в такт і не ставити зайвих питань. Здається, попереду немає нічого драматичного, лише день, який починається трохи пізніше, ніж у решти, і легка іронія в кожному русі. У віддзеркаленні той, хто вже не поспішає виправляти реальність, а просто вмивається нею, як ранковим світлом. Світ можна почекати, поки він теж прокинеться.