Опис
Горе, виявляється, не буря – скоріше вітер, який гуляє, де захоче. Спочатку збиває з ніг, потім раптом вчить дихати рівніше. Тут не плачуть у подушку – тут садять сад зі спогадів, поливають вдячністю і чекають, коли виросте щось тепле з найхолоднішого місця всередині. Біль не ховають, його перетворюють на музику, на світло, на тихе «дякую» тим, кого більше немає поруч. І здається, що втрата не краде любов – вона просто робить її вічною, у кожному подиху, у кожній ноті, у словах: «Благослови, Господи, душу мою».
Текст і переклад
— Якщо вибрана мова недоступна для відео, YouTube увімкне доступну доріжку субтитрів або авто-згенеровані субтитри (якщо вони існують). Вибір також може залежати від налаштувань користувача.
— Якщо з’являється повідомлення «Відео недоступне», перегляд відео з текстом пісні можливий лише після відкриття його безпосередньо на YouTube.