Ojos superocho

Є спогади, які крутяться в голові, як старі плівки – з шумом, ривками, пересвітом і тією дивною теплотою, від якої все здається трохи красивішим, ніж було. Ось і тут — минуле тріщить на котушці Super 8, де кохання вже не драма, а музейний експонат з табличкою «руками не чіпати». Начебто хочеться перемотати, але стрічка вже вицвіла, і замість зізнань залишилися лише незграбні кадри - хтось посміхається, хтось іде, і музика грає трохи голосніше, ніж потрібно. Все давно закінчилося, але як мило звучить це «я не згадав про тебе», ніби фінальний підпис під листівкою, надісланою самому собі.