Retro 11

Ніч пахне шкірою кросівок Retro 11 та Dolce — таке просте, але водночас трохи театральне поєднання. Перехожі у знайомих районах кидають погляди, ніби за розкладом: один помах - і вже відомо, хто на зв'язку. Кожен вихід – як маленький перформанс: ніби спеціально підібраний образ для короткої сцени без режисера. Тут немає обіцянок на завтра, є лише мерехтливий салон «Мерседеса», шепіт у директі та відчуття, що все відбувається за правилом «без свідків». Пристрасть на одну ніч – ніби залежність: поцілунки, від яких втрачаєш голову, і тіло, від якого молишся. Проблеми – це аксесуар: сміливо і по суті, без зайвих пояснень. Легка іронія до власної ролі: не герой щастя, а екстрене рішення в потрібний момент. Бандитська сміливість, прихована ніжність і усвідомлення, що кохання тут ні до чого – лише гострий, близький момент. У цьому ритмі ніч здається чеснішою, ніж обіцянки.