Більше пісень від JANNABI
Опис
Вечір – той самий, коли світло між будинками ніби соромиться падати на асфальт, а повітря пахне чимось із дитинства і трохи болем. Між втомленим диханням і тишею старих під'їздів блукає спогад: тонкий, як нитка, і вперто живий. Здається, ось-ось промайне знайома тінь, махне рукою - і знову розчиниться в золотистому повітрі. Любов тут не ламає – просто минає, як весняний вітер, коли вікна ще зачинені, а штори ледь тремтять. Було, стало, пішло – і від цього чомусь тепліше, ніж страшніше. Тому що в кожному «прощавай» ховається крихітне «дякую».
Текст і переклад
Оригінал
안녕히 사랑이 지나가네.
나약하고 가녀린 숨결 위로 낡은 아파트 사이로 저 저녁 달이 비출 때 넌 훌쩍이다 손을 흔드네.
항상 하지.
그리다 만 내 추억은 비뚤하고 어딘가 좀 어설퍼.
봄날의 인 바람에도 위태로웠던 너와 나.
오, 넌 떠나가고 멀어지네.
자꾸만 되뇌는 너와 대답이 느린 나 사이에 말 못할 이유가 있다고.
이런 시절 속에 우리가 아니었다면 이토록 슬프진 않았겠지.
걸어갔지.
길 옆에 놓인 숲길로.
주머니엔 쓸쓸함이 만져져.
얼룩진 그 두 손으로 얼굴을 감싸쥐다가 난 다 커버렸고 내가 되었네.
자꾸만 되뇌는 너와 대답이 느린 나 사이에 말 못할 이유가 있다고.
이런 시절 속에 우리가 아니었다면 이토록 슬프진 않았겠지.
이 사랑은 것들뿐이야.
글썽이다 내게 말하고 두 눈엔 가득한 별빛들.
어딘가에서 널 그리워하다가 이제는 내가 되어 버렸고.
우우.
철없던 시절 속에 우리는 돌아가고파.
다 지나갔잖아.
가엾게 우리 어린 날의 추억들을 생각하네.
Переклад українською
До побачення, кохання минає.
Коли вечірній місяць світить крізь старі квартири на твій слабкий і тонкий подих, ти скиглиш і махаєш рукою.
Завжди так роби.
Але мої спогади криві й якісь незграбні.
Ми з тобою, які були в небезпеці навіть на весняному вітрі.
Ой, ти йдеш і їдеш
Є причина, чому я не можу тобі сказати між тобою, який постійно повторюєш це знову і знову, і мною, який повільно реагує.
Якби не ми в ці часи, не було б так сумно.
Я пішов.
До лісової стежки біля дороги.
Я відчуваю самотність у своїй кишені.
Коли я тримав своє обличчя своїми заплямованими руками, я закрив усе й став собою.
Є причина, чому я не можу тобі сказати між тобою, який постійно повторюєш це знову і знову, і мною, який повільно реагує.
Якби не ми в ці часи, не було б так сумно.
Ця любов — не що інше, як речі.
Ти говориш зі мною яскраво, і твої очі сповнені зіркового світла.
Я десь сумував за тобою, а тепер це стало мною.
Бу.
Ми хочемо повернутися в наші незрілі дні.
Все пропало.
Я з жалем згадую спогади нашого дитинства.