Більше пісень від Carl Brave
Опис
Місто дихає протягами та неоновою втомою. Місяць висить над вулицями, ніби під очима в нього синці від безсоння – такі ж, як у всіх, хто затримався цієї ночі трохи довше, ніж варто було. Між вітринами – чужі обличчя, холод і пластикові посмішки манекенів, які, здається, живіші за перехожих. Музика бродить разом з бездомним: трохи п'яна, трохи сумна, але все ще вперта - співає, поки є повітря. І в цьому кривому танці з віддзеркаленням на мокрому асфальті раптом прослизає щось дуже людське: сміх, який звучить як прохання про тепло. Ніч застрягає в очах, як густий дим, але десь під цією темрявою тихо ворушиться думка – дно вже досягнуто, а отже, далі можна тільки випливати.
Текст і переклад
Оригінал
Notte fonda, notte scura, nelle occhiaie della luna.
Occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie.
Mi siedo là, cammino storto come un clochard a via del Corso, tra le vetrine, la gente che passa, chi non lo guarda mai.
Questa città sembra un igloo, ripasso di là, non ci sta più.
L'hanno visto ballare con un manichino di Dolce & Gabbana in fondo alla strada.
Facce segnate dal freddo, da tristezze passate, imprigionate in un mondo come coperto di grate.
Di quel sorriso vuoto ormai rimasta un'ombra e muore piano piano, gocciole che affonda.
Che tristezza la risata di un barbone che dorme su un cartone, canta un ritornello, si drogga di un fischè-è-ello.
Beve da un vernello, stona una canzone che mi sembra parlasse di me, -parlasse male di me.
-Notte fonda, notte scura, nelle occhiaie della luna.
Occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, -occhiaie, occhiaie, occhiaie.
-Mi siedo in alto, sotto quei ponti, davanti a un fuoco acceso col fiume che scorre.
Un cane bianco gli invecchia accanto. Per fargli caldo lo accarezza con un guanto.
Cer-cer-certa gente è trasparente per altra gente poi si spegne sotto il naso continuamente.
Stanno in mezzo ma non li noti, come compiacenti anime a vento.
Aquiloni sopra un incendio che li buca come una lama, li fa cascare giù di botto in mezzo alla strada.
Quando piove il fiume si alza, cambiare casa, cercare un posto nuovo per stanottata.
Che tristezza la risata di un barbone che dorme su un cartone, canta un ritornello, si drogga di un fischè-è-ello.
Beve da un vernello, stona una canzone che mi sembrava parlasse di me, -parlasse male di me.
-Notte fonda, notte scura, nelle occhiaie della luna.
Occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, -occhiaie. -Al fuoco di Jim rimani così.
Mi dici dai sì, ma il solito drin. Chi è toccato il fondo può solo salì.
Chi è toccato il -fondo può solo salì, salì.
-Notte fonda, notte scura, nelle occhiaie della luna.
Occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie, occhiaie.
Переклад українською
Пізня ніч, темна ніч, в темних кругах місяця.
Темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола.
Сиджу, криво ходжу, як бомж, по Віа дель Корсо, серед вітрин, людей, що проходять повз, тих, хто ніколи не дивиться на нього.
Це місто схоже на іглу, я туди повернуся, воно вже не підходить.
Його бачили танцюючим з манекеном Dolce & Gabbana на вулиці.
Обличчя, позначені холодом, минулим смутком, ув’язнені у світі, покритому гратами.
Тінь цієї порожньої усмішки тепер залишилася, і вона повільно вмирає, краплі тонуть.
Як сумний сміх бомжа, який спить на картоні, співає приспів, кайфує на свисток.
Він п'є з соломинки, збивається пісня, яка, як мені здається, говорить про мене, - погано говорить про мене.
-Пізня ніч, темна ніч, в темних кругах місяця.
Темні круги, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, - темні кола, темні кола, темні кола.
-Я сиджу високо, під тими мостами, перед вогнищем, де тече річка.
Поруч з ним старіє білий пес. Щоб зігріти його, він пестить його рукавичкою.
Сер-сер-певні люди прозорі для інших людей, а потім постійно вимикаються у них під носом.
Вони посередині, але ви їх не помічаєте, як самовдоволені душі вітру.
Повітряні змії над вогнем, що пронизує їх, як лезо, змушує раптово впасти на середину вулиці.
Коли йде дощ, річка піднімається, переїжджай додому, шукай нове місце на цю ніч.
Як сумний сміх бомжа, який спить на картоні, співає приспів, кайфує на свисток.
Він п'є з соломинки, збивається пісня, яка, як мені здавалося, говорить про мене, - погано говорить про мене.
-Пізня ніч, темна ніч, в темних кругах місяця.
Темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, -темні кола. -Біля вогню Джима ти залишаєшся таким.
Ви скажете, що так, але звичайний напій. Ті, хто досяг дна, можуть підніматися тільки вгору.
Ті, хто досяг дна, можуть йти тільки вгору, йти вгору.
-Пізня ніч, темна ніч, в темних кругах місяця.
Темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола, темні кола.