Heavy, Heavy Love

Кохання, яке пахне деревом, вітром і трохи бензином. Те, що не сяє глянцем, а скрипить старими половицями і тримає міцніше за будь-яку обітницю. Тут немає місця для романтичних ефемізмів - просто двоє, які пережили шторм, обійнялися на випаленій землі і вирішили більше не відпускати. Тепла долоня на коліні, інша - на Біблії, і між ними вся віра, що залишилася.

Таке почуття не легке - воно з гравітацією, з корінням, з історією, від якої ниють кістки. Але в цій вазі і є сенс. Той самий «heavy love» - не повітряний, не кіношний, а справжній, з запахом диму, з тріщинами, але живий.