Опис
Іноді думки стають занадто гучними - ніби хтось увімкнув радіо в голові і забув вимкнути. Все крутиться навколо однієї ноти: втома від себе. Світ пливе в червонуватому світлі роздратування, але навіть у цьому хаосі прослизає щось ніжне - тихе прохання про спокій, загорнуте в мелодію.
Тут біль не кричить, а співає пошепки. У словах - суміш самоіронії і безвиході, коли навіть зізнатися в слабкості здається розкішшю. І все ж між рядків чується дивна втіха: якщо вже всередині дірка, нехай через неї хоча б проходить світло.
Текст і переклад
Текст цієї пісні ще не додано.