MUEVELOU

Спекотне дихання ночі огортає, наче клубний дим, - у ньому все мерехтить і рухається в одному ритмі. Світло ріже очі, бас пробирає до кісток, а світ зводиться до простого «повільно, повільно». Тут не потрібно думати, пояснювати, планувати - все вже відбувається, само, за законами тіла і звуку.

Вона танцює, ніби знає пароль від цієї реальності. Кожен рух - виклик гравітації, кожен дотик - коротке замикання між шкірою і бітом. У цьому світі немає моралі, є тільки музика, спека і трохи магії - тієї самої, що змушує людей посміхатися без причин і втрачати відчуття часу. Все інше почекає до ранку.