Опис
Немов підлітковий щоденник, написаний не ручкою, а світлом неону і таблетками. Тут немає місця спокійному дорослому життю – тільки ланцюги, ніки, дим і бажання зникнути красиво. Кожне слово звучить як крик з клубної напівтемряви, де занадто рано пізнали смак безсмертя і занадто рано почали говорити про смерть.
У цьому ритмі – і бравада, і крихкість. У ньому 18 років, які хочеться прожити відразу, поки блищать очі і горять ланцюги. Солодка туга, змішана з агресією, перетворює грубий вуличний сленг на сповідь. Пісня ніби тримається на тонкій межі: між вічною молодістю як міфом і вічною втомою як реальністю.
Текст і переклад
Текст цієї пісні ще не додано.