Itsumo

Світлий і трохи неохайний, як волосся після раптово обрізаного чубчика, цей трек звучить як прогулянка по залитій сонцем вулиці після поганого сну. Спочатку в ньому багато шереху і вразливості - речі, склеєні пір'ям і клеєм, маленькі краби біля струмка, станції з коліями назовні. Але поверх усього - м'який голос, ніби гріє руки, обіцяючи: все можна залишити, якщо важко. Навіть себе.

Музика тут схожа на шурхотіння по ранковому місту: котячий сон під шум електричок, блиск вітрин і чужих голосів, які стають теплом. Нічого героїчного - просто тиха, але наполеглива ніжність, з якою світ лагодить тріщини, поки ніхто не дивиться.