Більше пісень від The Last Dinner Party
Опис
У цій пісні все пахне морською сіллю і теплим вином з пластикового кухля - таким, що п'єш на лавці біля берега, поки час тягнеться в'язко, а минуле все ще тримає за руку. Це про ту дивну солодкість, коли навіть найболючіші спогади хочеться повторити, аби знову відчути їх живими.
Крізь рядки проступає ритуал вічного «другого місця»: бути потрібним наполовину, коханим наполовину, сильним наполовину. Але тут немає жалю, тільки втомлене прийняття. Тонка, майже прозора туга звучить у ритмі припливу, який повертається знову і знову, навіть якщо від нього втомилися. Це про те, як можна стояти під чужими слідами і все ще шепотіти - «візьми мене назад», знаючи, що назад вже не дійти.
Текст і переклад
Текст цієї пісні ще не додано.