ALO

Кохання тут звучить як нескінченний дзвінок: трубка то мовчить, то відповідає луною всередині голови. Кожне «ало» перетворюється на маленький удар по нервах - начебто жарт, але з тим самим комком у горлі. У тексті багато світла від дискотечних вогнів і трохи димки від невисловлених слів, а між ними - вічне питання: де ж той, хто був потрібен найбільше?

Музика тягне в танець, в якому легко втратити і рахунок часу, і залишки здорового глузду. Смішні деталі тут сусідять з болем - ніби граєш в хованки з власними почуттями. І поки серце вперто продовжує набирати номер, ритм підказує: навіть найгіркіші історії іноді хочеться прожити під мелодію, а не в тиші.

Слова: Еро

Музика: Аврам, Еро

Виробництво: Аврам

Зведення: Кукі, Альперен Тозоглу

Мастеринг: Альперен Тозоглу

Монтажер: Кукі, Альперен Тозоглу