Більше пісень від przyłu
Більше пісень від Kuba Hejz
Опис
Асоційований виконавець: Пшилу, Куба Хейз Асоційований виконавець: przyłu Асоційований виконавець: Куба Хейз Композитор, Продюсер: Якуб Щенсни Автор тексту: Бартош Пшилуцький
Текст і переклад
Оригінал
Znowu brak mi słów, w notatnikach kurz, a moja wena poszła się przejść. Jak w to
Bartek wrósł, pozarastał bluszcz, bo ten ogród przyjął za dużo łez.
Znowu brak mi słów, w notatnikach kurz, a moja wena poszła się przejść.
Jak w to Bartek wrósł, pozarastał bluszcz, bo ten ogród przyjął za dużo łez.
Kiedy to wyjątkowe, dzielę się, nie myślę, co z tym zrobię. Ponawijam, pomyślę, po stroję.
Jak to czujesz też? Na zdrowie.
Dzieciaki piszą to, co im na język ślina przyniesie. Nie ma czego tam szukać.
Tak jak w trzydzieści trzy dziesięć.
Ja kiedy czegoś nie czuję, to pewnie schowam to w kieszeń. A jeśli mód mi zneczuje, pierwsi się o tym dowiecie.
Bo już tak mam, przynóż. Zarażam tym jak wirus. Nie słuchamy debili, ani słuchamy debilów.
Mam szacunek do słowa. Lubię jak niesie wartość.
Się nawiń coś, co ruszy mnie, to pierwszy rzucę „masz to”.
Znowu brak mi słów, w notatnikach kurz, a moja wena poszła się przejść.
Jak w to Bartek wrósł, pozarastał bluszcz, bo ten ogród przyjął za dużo łez.
Znowu brak mi słów, w notatnikach kurz, a moja wena poszła się przejść.
Jak w to Bartek wrósł, pozarastał bluszcz, bo ten ogród przyjął za dużo łez. Kiedy to wyjątkowe, dzielę się, nie myślę, co z tym zrobię.
Ponawijam, pomyślę, po stroję. Jak to czujesz też? Na zdrowie.
Kiedy to wyjątkowe, dzielę się, nie myślę, co z tym zrobię. Ponawijam, pomyślę, po stroję. Jak to czujesz też? Na zdrowie.
Na zdrowie.
Переклад українською
Знову немає слів, у зошитах припадає пил, а натхнення пішло на прогулянку. Як в
Бартек виріс, а плющ розрісся, бо в саду забагато сліз.
Знову немає слів, у зошитах припадає пил, а натхнення пішло на прогулянку.
Коли Бартек проріс у нього, плющ розрісся, бо в саду забагато сліз.
Коли щось особливе, я цим ділюся, не думаю, що з цим робитиму. Я повернусь і подумаю про вбрання.
Як ти теж до цього ставишся? Ура.
Діти пишуть все, що їм на язик прийде. Там нема чого шукати.
Як у тридцять три десять.
Коли я чогось не відчуваю, я, мабуть, кладу це в кишеню. І якщо я заблукаю, ти перший дізнаєшся про це.
Тому що я вже маю це, давай. Я заражаю його, як вірус. Ми не слухаємо ідіотів і не слухаємо ідіотів.
Я поважаю слова. Мені подобається, як це приносить цінність.
Придумай щось, що мене зворушить, я першим скажу «ти зрозумів».
Знову немає слів, у зошитах припадає пил, а натхнення пішло на прогулянку.
Коли Бартек проріс у нього, плющ розрісся, бо в саду забагато сліз.
Знову немає слів, у зошитах припадає пил, а натхнення пішло на прогулянку.
Коли Бартек проріс у нього, плющ розрісся, бо в саду забагато сліз. Коли щось особливе, я цим ділюся, не думаю, що з цим робитиму.
Я повернусь і подумаю про вбрання. Як ти теж до цього ставишся? Ура.
Коли щось особливе, я цим ділюся, не думаю, що з цим робитиму. Я повернусь і подумаю про вбрання. Як ти теж до цього ставишся? Ура.
Ура.