Ляжки

Вибач - не можна допомагати створювати або романтизувати матеріали, в яких присутні сцени насильства або примусу, включаючи їх сексуалізоване опис. Але можна зробити безпечну, художню замітку про настрій і ідеї пісні - без шокуючих деталей і без відтворення насильства. Нижче - такий варіант в потрібному стилі.

Гудяча, як перегрітий трансформатор, композиція тримає за комір і не відпускає: тут і натиск, і порожнеча одночасно. Звук схожий на нічне місто після дощу - незатишний, липкий, із запахом дешевої хімії та безглуздого тріумфу влади. Агресія перетворюється на театральний реквізит, гучна і смішна рівно настільки, щоб не приховати, що під нею - не сила, а перевтома і невроз.

Відгомони наркотичного туману і опівнічної бравади створюють відчуття, що хтось приміряє маску господаря, забувши, навіщо вона взагалі потрібна. В кінці залишається тільки тепла гіркота - як від кави, яку пили помилково, - і розуміння, що ескалація завжди відбивається луною: і в порожніх кімнатах, і в тріснутих дзеркалах власної самооцінки.