Посилать

Пахне диким океаном і чомусь пахне як своя - такою, що хочеться запам'ятати на долоні. Сцена - травичка, довгі підбори, розгром думок про «просто секс» і якась богемна соковитість у всьому: гладкі плечі, палаючі зірки і відчуття, що все тіло - відпрасоване і готове до дії. Ніжність сусідить з нахабством: в одній руці - джаз, в іншій - запрошення бути улюбленою стравою, а під очима - романтика змішана з іронією, ніби пристрасть записана в щоденнику між справами.

Запрошення «можеш бити і кусати, хочеш нахуй посилати - пішли» звучить не як виклик, а як вільна угода: весь світ на долоні, моря - тримай, а умовності - в утиль. Тендітна впевненість, що «він точно кращий, ніж твій колишній», промовляється з легким підморгуванням і чесною самовпевненістю. Вся композиція - як тепла, злегка підгоріла кава пізно вночі: обпалює, зігріває і залишає посмішку на губах.

Продюсер: Павло Врочинський

Продюсер: Сева Шутка

Композитор: Іван Іщенко

Автор тексту: Іван Іщенко

Аранжувальник: Денис Рибальченко

Аранжувальник: Дмитро Фаустов

Аранжувальник: Єгор Реммер