Більше пісень від SadSvit
Опис
Життя б'ється в ритмі, від якого збиваються кроки - то вальс, то марафон, то порожня зима, де снігом засипає навіть пам'ять про тепло. Немов хтось різко вимкнув звук, залишивши лише відлуння звичних рухів. І все ж всередині звучить дивна музика: прощання, яке затягнулося довше за саму зустріч.
У словах є гіркота відходу, але не трагедія. Швидше легка приреченість того, хто вже зрозумів - назад дороги немає, як би не хотілося затриматися. І в цьому парадоксальна свобода: втрачаючи, раптом починаєш помічати, що небо - зовсім не стеля, а звичка, до якої теж можна прирости.
Текст і переклад
Оригінал
Нервовий ритм життя
Що дивує так всіх нас
Чи то справді почуття?
Знову грав наш останній вальс
Та навколо все в снігах
Моя нічка без тепла
Все тікаю у бігах
Де же є ця палка весна?
І я вже пішов, не шукай мене марно
Поволі звикаєш до неба
І я вже пішов, та, напевно, назавжди
Хоча й не знаю, чи цей сон може бути навіки
І я вже пішов, не шукай мене марно
Поволі звикаєш до неба
І я вже пішов, та, напевно, назавжди
Хоча й не знаю, чи цей сон може бути навіки
Нервовий ритм життя
Що дивує так всіх нас
Чи то справді почуття?
Знову грав наш останній вальс
Та навколо все в снігах
Моя нічка без тепла
Все тікаю у бігах
Де же є ця палка весна?
І я вже пішов, не шукай мене марно
Поволі звикаєш до неба
І я вже пішов, та, напевно, назавжди
Хоча й не знаю, чи цей сон може бути навіки
І я вже пішов, не шукай мене марно
Поволі звикаєш до неба
І я вже пішов, та, напевно, назавжди
Хоча й не знаю, чи цей сон може бути навіки