Days Are Numbered

Дорога гуде під колесами, а шестиструнна гітара в руках стає єдиною постійною річчю - і другом, і прокляттям. Тут кожен світанок схожий на захід сонця, тому що час змішався в одне довге турове «зараз або ніколи». У пісні - запах віскі для хоробрості, телефонні дзвінки, що закінчуються сльозами на лінії, і асфальт, який «б'є по дупі», але все одно вабить далі.

Звучить як зізнання кочівника сцени: втому не приховати, але драйв сильніший. Так, дні полічені, ночі затягнулися, зате ім'я гримить, і тисяча людей чекають, коли підсилювач знову викрутять на десять.