My Only Angel

Немов ранок після безсонної ночі, коли губи ще пам'ятають смак вчорашньої отрути, а руки тягнуться до чогось знайомого, хоч і небезпечного. У кожному слові - легке сп'яніння, у кожному ритмі - те саме «ще один раз, і досить». Кохання тут як контрабанда: ховаєш під курткою, тягаєш чужими дорогами, знаєш, що втратиш - але все одно повертаєшся. Іронічний коктейль з отрути і ніжності, з «треба відпустити» і «ну хоч наостанок».