starman

У диму клубів і сумнівних рішень життя виглядає як вечірка, де час давно втратив рахунок. Сміх крізь безсонні дні, кохання упереміш із залежностями і вічна гонитва за «чимось ще», що зможе хоча б на мить заглушити порожнечу.

Тут туга за справжньою близькістю ховається за швидкими ритмами і легковажним «doo-doo-doo» - ніби прикриття від занадто серйозних думок. Все розвалюється, але звучить красиво: чотири акорди, трохи болю, трохи ейфорії і постійне відчуття, що місце вибрано не те, планета - теж, а бігти все одно нікуди.