Doll

Як іграшка в чужих руках - яскрава, але з тріщинами всередині. Тут ніжність сплітається з жорсткістю, а довіра звучить майже як виклик: бери все, ламай, тисни сильніше. У цьому є і гра, і небезпечна краса - немов хтось добровільно ставить себе на карту, знаючи, що результат вирішений заздалегідь. І коли напруга досягає піку, раптом лунає сухе «залиште повідомлення» - ніби реальність підморгує, нагадуючи: драма драма, а життя завжди увімкне автовідповідач.