Преданный

Відданість тут звучить не як пафосна обіцянка, а як азарт стрибка в темряву з упевненістю, що чиїсь руки підхоплять. У тексті багато швидкості, вогню, навіть дуло пістолета миготить, але все це лише фон, на якому головне - довіра. Ніякої романтики в рожевому світлі: скоріше холодне покривало, поодинокі зірки і шалений ритм серця на 150 ударів. Музика колише на межі вразливості і сили, ніби говорить: так, страшно, так, можна впасти каменем вниз, але якщо є «правильна відповідь» поруч - глибина вже не лякає.