Pensão

Здається, це пісня, яка звучить прямо з-під капюшона, надітого не заради стилю, а щоб не зустрічатися поглядом з людьми та їхніми питаннями. Все занадто - почуття, помилки, чужі очікування, шум в голові. Там, де має бути кохання, - підозри і пенсія на дитину. Там, де хочеться тиші, - гучні висновки і чужі роти. Пульс нерівний, думки сиплються, як гвинтики зі старої консолі. А голос ніби клацає по нервах: швидко, різко, без вибачень. Трек не про жалість. Про втому. І про те, як це - бути в середині життя, яке ніхто не збирався спрощувати.