Segredos Obscuros

Схоже на внутрішній діалог, який включається в голові під ранок, коли думки, як сусіди, ходять по підлозі, скриплять і не дають спати. Питань багато, відповідей - не дуже, зате драматизму вистачає, і, головне, ніхто вже не прикидається спокійним. Пісня звучить як втеча - від себе, від чужих поглядів, від думок, які застрягли між «треба» і «не знаю навіщо». Але не панічна, а така... втомлена і чесна. У бік іншого світу, де не треба доводити, пояснювати, виживати під схвалення натовпу. І так, страхи додаються. Зате з'являється той самий крихітний шанс: talvez... може, вийде просто бути. Без оцінки. Без провини. З собою.