cliché

Іноді закоханість - це не про затишок і стабільність, а скоріше як спонтанна відпустка з валізою, зібраною наосліп. Коли не знаєш, куди все веде, але все одно йдеш - просто тому що хочеться. Цей трек як зізнання від людини, у якої в голові безлад, в житті - валіза без ручки, а в голосі - тиха надія, що хтось все одно вирішить залишитися. З ним. З його «я сам не знаю, що творю». Тому що, незважаючи на всі «вибач заздалегідь», там всередині є щось справжнє. Такий собі мандрівник з розбитим компасом, який чомусь дуже хоче стати домом. Тільки не питайте, де і на скільки - просто сядьте поруч, поки грає ця пісня. Іноді закоханість - це не про затишок і стабільність, а скоріше як спонтанна відпустка з валізою, зібраною навмання. Коли не знаєш, куди все веде, але все одно йдеш - просто тому що хочеться.